1)
Як все було? I як все буде?
Як на землi кохатимуть люди?
Не знаю...не знаю...
Вчора менi було так приємно
Вчора був дощь, та мабуть даремно
Кохаю...тебе я кохаю...
Приспiв:
Дай менi спокiй, дай менi сили.
Щоб зрозумiть, що ми марно зробили
З тобою - моєю бiдою!
Смуток я чую десь поруч крадеться,
Холодно, пусто, стало у сердцi.
Не знаю, навiщо кохаю...
2)
Вчора ти була наче кiшка,
Солодко так лягала у лiжко зi мною,
Перед тобою, я склав свою зброю.
Я тобi казав:" То мабуть даремно"
Гарно було i було приємно з тобою,
Моєю бiдою....
Приспiв:
Дай менi спокiй, дай менi сили.
Щоб зрозумiть, що ми марно зробили
З тобою - моєю бiдою!
Смуток я чую десь поруч крадеться,
Холодно, пусто, стало у сердцi.
Не знаю, навiщо кохаю...
3)
Нiч вже надворi, чашка мiцної кави.
Що ми зробили, навiть не знали
Навiщо....навiщо...
В твоїх очах пулум'я грає,
Нiжно ще досi душу ласкає.
Я вище....цього всього вище!
Приспiв:
Дай менi спокiй, дай менi сили.
Щоб зрозумiть, що ми марно зробили
З тобою - моєю бiдою!
Смуток я чую десь поруч крадеться,
Холодно, пусто, стало у сердцi.
Не знаю, навiщо кохаю...
2002 рiк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=49227
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2007
автор: Садовничий Сергей