Бережи своє життя
Воно одно єдине
На жаль неповториме.
Ось ти живеш, життю радієш,
І тут прийде момент,
Коли закінчиться воно.
Тоді прийде кінець всьому:
Кінець коханню, почуттям
Кінець проблемам, радості, печалі.
І тут лежиш ти в домовині,
Не подобаєшся ти людині
А що дати їй з умієш?
Якими статками ти володієш?
Той пам’ятати буде вічно,
Всі діла твої хороші.
Який ти добрий чи поганий?
Не має значення тепер,
Бо лежиш ти в домовині!
«Жити – значить помирати» -
Як говорив один мудрець.
Якщо ти народився,
Будь готовий ти помреш!
Не треба так цього боятись,
Це станеться з усіма
Смерть…
Одна секунда
І ти тут більше не живеш!
Життю ти більше не радієш
Не побачиш кроків першої дитини,
Не прийдеш,
Не обнімеш рідну родину,
Бо ти лежиш у домовині!
Нікому більше не потрібен,
Лежиш собі у тишині,
Лежиш собі ти у землі:
Холодній, м’якій і пухкій,
Лежиш собі, не розумієш
Те що ти бачив,
Була остання згадка про людей:
Про тих яких ти полюбив,
Яких ти в серці залишив-
Зостануться там назавжди
Бо ти лежиш у домовині!
Всі плачуть,
Питають Господи: «За що?»
Проходить 3 днів, 9,
Всі забувають
На 40 днів згадають
А через рік забудуть все, що було
Покинуть принципи свої,
Плюнуть на могилу,
Бо ти лежиш у домовині!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492276
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Kristina Ivanenko