Забери від гріха подалі,
Заховай аж за сотні верст,
Відведи від журби й печалі:
Непідйомний мені цей хрест.
Не пусти у думки його тіні,
Заспокой мого серця дзвін,
Що зривається на тремтіння,
Лиш від згадки, що десь є він.
Боже правий, я геть безсила!
Розкажи в чому задум Твій?
Я ніколи ще так не любила,
Я ще так не боялась мрій...
13.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492298
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.04.2014
автор: Таня Кириленко