Я дякую Богу за всі мої терни й троянди ,
Що дано мені на життєвій дорозі пройти,
Я сльози сприймаю,неначе з алмазу бриліанти,
В падінні встаю і ще більше бажаю іти.
І відчай відкину далеко в пустелю забуту
В Надії і Віри візьму два блаженні крила.
Я дякую Спасу за щастя своє і за смуток
Що всі перешкоди із Богом здолати змогла.
Коли в моїм тілі,як блискавка біль розірветься .
Смирення попрошу,згадаю я рани Христа.
І враз у душі іскра Божого серця проллється ,
І біль відійде, і хвороба відступить моя.
Я дякую Богу,що хрест помагає пронести,
І кожна сходинка все зміцнює душу мою,
І всім перемогам,падінням і злетам,
Складаю я щиро на вівтар подяку свою.
13.04.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492422
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: леся квіт