неділя ранок туман порожні маршрутки
людям в церквах відпускають гріхи-проститутки
світ обертається ніби як завжди - вільно
я почуваюся так філософськи-дебільно
назва моєї вчорашньої дивної втоми
ніяк не знаходить і досі своєї притоми
любивства розлуки і вічні бетонні болі
навалюють серце без бою на мінному полі
замучені фрази гірких криговодних помиїв
просочують волю під шкірою скалками ниють
затерплий світанок в думках розчиняє розпусту
моя божевільна безвихідь замкнула у серці пустку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492474
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: Аліна Звіздецька