Плине хвиля по Дніпру,
Вітри відганяє.
Ураїну в пору злу
Ворог обступає.
Вітре буйний, старший брате,
Перепив, сказився,
Зруйнувавши нашу хату,
З світом посварився.
Крим урвав, роззявив пащу
На всю Україну,
Знов неволиш землю нашу,
Та нас не зупиниш!
Київ нищив Боголюбський,
Меншиков - Батурин,
Муравйов вбивав студентів,
Тепер - суне Путін.
«Кати, кати, людоїди-
Пєрвий і Вторая»
Трупом покривали всюди
Землі мого краю.
Тече Дніпро в Чорне море,
Стогне в перекатах,
СтрашнИй знав голодомор
У обіймах брата.
На Сибір, Далекий Схід,
В лагеря та тюрми
Заганяли наш нарід
Всі кремлівські штурми.
Тож сусіди в нас такі
З Півночі та Сходу,
Разом, нарізно - кати
Братнього народу.
Брат прийшов у мою хату
Душу й серце взяти,
Вийшло нам на смерть стояти -
Будемо стріляти!
Доля в кожного своя,
Треба боронити
Волю, гідність, честь, права
Нам і нашим дітям.
І майбутнє вже покаже
Як нам поряд жити,
Поможи нам, святий Боже,
Братів врозумити!
Тече ріка в синє море,
Тече, не вертає.
Розум горе переборе,
Пам’ять - не прощає.
12.04. 2014р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492533
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: БГІ