По ньому
в тебе астенія,
розтав,
як сніг імунітет...
А кров у жилах
шаленіє,
коли в уяві
тет-а-тет
по шкірі лінії
виводить
Його рука
і до небес
так стрімко
виростають сходи
відроджуються сили.
Десь -
ще солов”ї
не розспівали
поснулі погляди
з вікон,
а Ти росою
із конвалій
уранці плачеш
в унісон.
* Астенія- загальна кволість організму; безсилля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492558
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: Luchina