Останні краплі розчарування
Вмиють вранці лице,
Уже немає здивування,
Та досі в серці пече.
«За що, чому» – запитання –
Як ніколи – німі...
Зраджують чаяння і чекання,
Так жорстоко, лиш злі.
Злість можливо добром пробачити,
А презирство і ницість – без змоги...
Побажаю прозріти – істину бачити,
І в моє забуття – щасливої дороги!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492570
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.04.2014
автор: Яна Бім