Моя проблема у тому, що не вмію я жити.
Моя проблема у тому, що не вмію іти вперед.
Часом, здається, моє завдання, як-то кажуть, "плужити":
У час літаків — не вилажу я все ж з карет.
Все живу я усім застарілим,
Похороненим більш сотні літ,
Дельтапланом давно перетлілим,
Вкотре рвуся у мрію-політ.
І дивуюся знов щопадінню,
Вкотре плачу: "Чому болить?",
Ношу жертви божку везіння —
Сподіваюсь на щастя мить.
Що поробиш? Ну, не вмію я жити!!!
Випалюю сонцем безкраї моря...
Так вже склалося: моє хобі, таки, "плужити"...
Йдіть до біса! Та країна з морями — моя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492575
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2014
автор: Настя Мозгова