Цуценя

Народ  села  на  присадибних  сотках
Копав  картоплю.
Мій  новий  сусід
На  цуценя  чуже  дер  мідну  глотку
І  яблука  гнилі  жбурляв  услід.
Десь  після  того  на  грядках  у  мене
З’явилось  те  нещасне  собача.
Здавалося,  воно  мене  вивча,
Гіпнотизує  поглядом  нужденним.
Насмілилось  скорочувати  кола.
Нарешті  на  бадиллі  коло  ніг
Лягло.
Худенький  хвостик  за  пиріг
Затанцював.
Напевне,  хлібосолом
Таким  ось  чином  визнано  мене.
Чи  чимось  ще.
Сусід  через  дорогу
Знов  щось  кричав  сердите  і  брудне.
І,  може,  вперше  у  житті  спрожогу
Мала  приблуда  гавкнула.
На  нього.
Із-за  лопати  в  мене.
Як  з-за  рогу,
Та  в  голосі  тім  чулась  перемога.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492632
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: Ніна Багата