Кому б поплакатись в жилетку?..
День поштовхавшись між людьми,
я за розгорнуту газетку
ховаю сльози...
Чорт візьми!
За десять літ всього лиш раз
поплакатися закортіло.
А дудки! А немає діла
нікому до моїх образ!..
Та, раптом, дощ стіною хлинув,
мою жилетку враз змочив,
і я... сміялась за хвилину,
бо всі обра́зи дощик змив.
Червень, 2003 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492749
Рубрика:
дата надходження 15.04.2014
автор: Світлана Моренець