***

Серце  вмивається  сльозами,
В  душу  проникає  біль,
Що  робити?  Ну  навіть  не  знаю…
Просто  сиплю  собі  в  очі  пил,
Щоб  не  бачити  те  лихо,
що    сміється  наді  мною,
Тихо,  тихо  промовляю,
що  аж  застигає  кров.
Я  вже  більше  не  чекаю.
Мене  більш  нема.
Нічого  не  знаю
І  іду  я  в  небуття…
Тихо,  тихо

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492799
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.04.2014
автор: OlgaDudyak