Неначе сиве пасмо з-під платка,
Соломи віхоть вибився з-під стріхи.
Вчепилась в нього вітрова рука
І безугавно шарпає для втіхи.
Під голим і цибатим бур’яном
Гримаса болю призьбу покривила.
Когось шукає більмами вікно,
Вдивляється, але знайти несила.
Підвладні тільки спомини. Іскрять
Жаринами в печі. Над ними й досі
Застуджена сопілка димаря
Ночами по-вдовиному голосить.
Тримає віра: кроки дорогі
Почує ще хоч раз, хоч наостанку,
Та лиш по черзі топчуться сніги
Й дощі на перекошеному ганку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492890
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Ніна Багата