Час, знову час, як сніг утікає від нас
В плині води з плином води.
Плин, часу плин, ніхто не зупинить, та він
ЛИшить сліди, лИшить сліди.
Час день і ніч нам змінює вираз облич,
Наших облич, наших облич.
Хоч, знов і знов квітує у світі любов,
Та не спинить щастя й на мить.
Пр: Пам’ятай одне: все, як мить, промайне!
Не повернеш ти, те, що швидко мине!
Не повернеш ти того, що швидко мине
Назавжди, назавжди, із плину води. З плином води.
Час, тільки час, ніхто не поверне для нас
Втрачений час, втрачений час.
Мить, навіть мить, не зможе ніхто зупинить
Крихітну мить, крихітну мить.
ПР: Пам’ятай одне: все, як мить промайне!
Не повернеш ти, те, що швидко мине!
Не повернеш ти того, що швидко мине
Назавжди, назавжди із плину води. З плином води.
© Copyright: Дмитрий Град, 2014
Свидетельство о публикации №114041606830
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492965
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 16.04.2014
автор: град