Якщо дорога
весь час горою
і плечі давить
турботи міх,
якщо від болю
сльоза рікою,
і десь у росах
згубився сміх,
у темний ящик
не складуй крила,
скупай надію
у джерелі,
ковточок віри -
і буде сила,
і дух заграє,
немов джмелі.
Не звинувачуй
ні світ, ні долю.
Так поступає
лише слабак.
А хто збирає
докупи волю,
той завжди сяде
у свій літак.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493014
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Крилата (Любов Пікас)