У тебе своє життя
І, начебто, є дружина
А я дивлюся на телефон
Ніби зжата до краю пружина.
Можливо, ти ще подзвониш...
Я не хочу цього, та надіюсь.
Холодно скрізь, де немає тебе.
І я знову в ілюзіях гріюсь.
Витер би Бог моє почуття,
Та до Бога я номер не знаю.
Якщо чесно, напевно і Бога нема,
Й нема пекла ніде, й нема раю!
А от, якби Бог існував...?
Й зайшов (випадково) на чашечку чаю...
І спитав би мене: "хоч забути усе?"
Я б, напевно, сказала: "не знаю"...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493047
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.04.2014
автор: Марко Шерк