Хоч ще зелені крони,
В душі принишкли дзвони.
Замріяно у тиші
Народжувались вірші.
Та раптом серед парку
Зчинили сойки сварку.
Здійнявши ґвалт нівроку,
Стривожили сороку.
Розполошили птаство,
Збудили сонне царство.
Й самі не зрозуміли
Чого ж не поділили...
Згадалось, як в дитинстві
Метелики барвисті
Багряні, золотисті
Ховалися у листі.
Дерева прикрашали,
Про осінь сповіщали.
В танку кружляли з вітром
Та й розлітались світом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493139
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2014
автор: Олександр Ковальчук