Слово про похід…

Укрився  в  зелень  лісостеп
і  коси  верб  гойдає  вітер.
Ступив  в  стремЕно  золоте,
сміливий,  ясноокий  квітень.

Гірка  полинна  далечінь,
правічний  битий  шлях  путивльський;
немов  шовкова  стрічка  мчить
Донець  із  серебристим  блиском
туди,  де  у  часи  лихі
рать  князя  гордо  крокувала.

Ми  виступаємо  в  похід  -
кому  вготована  Каяла?..

Так  дового  стелиться  імла;
і  ніч  із  клекотом  і  виєм
крилАми  лютого  орла
бійців  тривогою  накриє
в  місцях,  
                   де  злИлися  навік
звитяга  й  передсмертні  крики,
де  разом  мертві  та  живі
зійдуться  в  бій  за  Поле  Дике.

Від  моря  й  Дона  хмари  йдуть
і  стогнуть  в  темряві  кургани.

Та  не  спиняємо  ходУ:
за  волю  й  честь,  за  наші  рани.

                             17.  04.  2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493187
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.04.2014
автор: Ігор Бринцев