Я зростала у містечку
у самісіньких Лубнах -
там дівчата всі красиві,
там і хлопці всяк козак.
Ой, дівчино, моя люба,
ти напій мого коня -
я поїду аж до Січі,
до Славути, до Дніпра.
І дівчина напоїла
у Сулі його коня,
козака поцілувала,
оберіг йому дала.
Милий, рідний козаченьку,
їдь здоровим, не барись,
бий ти ворога лихого,
зі звитягою вернись.
І поїхав козаченько
у далеку, довгу путь -
її губи шепотіли
"Повертайся, не забудь".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493304
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.04.2014
автор: Зоя Іванівна