БлідоЛИці думКИ
з повними торбами слів
завмирають печально
довкола письмового столу.
Виглядають із шафок
скелети. З картин -королі.
Залітають у вікна
птаХИ і літають - по колу.
Чорноокі слова
випадають, мов крихти, з торбин.
Залишають на аркушах
білих сліди, як - підкови.
Заглядають у очі,
не хочуть ні стель, ані стін...
Та в поля паперові
виходять гумові корови
що стирають позначки
гумовим пласким язиком.
( Блідолицим думКАМ вже
ніколи не стати - вірШАми ).
Олівець, що "HB", цілу ніч мені
креслив перон.
І - доРОгу...ДоРОгу.
ДоРОгу, як долю.
Між нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493353
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.04.2014
автор: уляна задарма