І тихо, янгол десь витає,
Наче поміж небом і землею,
А моє серденько кохає,
Я, дарую дівчині, лілею.
Її очі, всміхаються мені,
Весна - коханню, щось шепоче
І моє серце знову у вогні,
Неначе лист, воно тріпоче.
Вже немає жодних запитань,
Поміж нами, стерті усі грані.
Лише безліч ніжних поривань,
Подарую, тобі, мила, пані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493520
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.04.2014
автор: Валерій Кець