Я - металева пружина.
Я відчуваю прес,
Я - металева пружина,
Я шлю сигнал S O S,
Мені тісно в лещатах,
Та цей механізм.
У коліщатах,
Затяг організм,
І де знайти ключ,
Щоб спинити,
Роботу станка...
Я - металева пружина,
Я - загартована сталь,
Я - металева пружина,
У заліза відсутня печаль,
Та іноді в шумі деталь,
Чую спів солов"я,
Красиву пектораль,
Але натомість рідня,
Вважає за потрібне,
Виконувати план...
Я - металева пружина,
Я не така як всі,
Я - металева пружина,
І це не по моїй вині,
Симетрія схеми думок.
Нагадує запутаний шлейф,
А мені б лишень до зірок.
Відкрити на хвильку сейф,
Та поки я тут,
Все буде як завжди...
Я - металева пружина,
Я - сила чужих бажань,
Я - металева прухина,
Стане стрімка як лань,
Раптом одного разу,
Настане жадана мить,
Поштовх і одразу,
Все навколо згорить,
І десь на пожухлій землі
Виросте свіжа трава...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493538
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: Мандрівник