Вогонь зійшов! Знов сталося це диво!
Відтак, ще будем жити на Землі!
Не варто в гріх впадати й сіпатись лякливо,
Усі ми Божі діти, тут ми хазяї!
Вогонь зійшов! І в цьому Божа сила!
Його любов батьківська до дітей.
На заклання віддав він свого Сина,
Щоб світло Вічного життя приніс, мов Прометей.
Вогонь зійшов! Він в нас, у наших душах!
Як Божий дар: живе, іскриться і горить,
Щоб світ життя не зник в горнилі війн, в розрухах,
За це ми Бога будемо молити, вірити, любить.
Всевишній дарував нам цю планету,
Одну з найкращих, з найпрекрасніших планет.
Ми не повинні допустити ядерну вендету,
Бо буде то остання на Землі з вендет.
Вогонь зійшов! Ми знов відчули Божу милість!
Його батьківську і турботливу Любов.
Тож віддамо за Мир Землі натхнення, доброту і щирість,
Щоб Благодатний цей Вогонь віками сходив знов і знов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493619
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 19.04.2014
автор: Олекса Світлий