Я бачу море шовковисте
Те, що бринить на крилах вітру
І зорі світять золотисті
Які співають чистим світлом
Вони мене манять красою
Незримим світом білосніжним
Так, що здригаюся душою
І йду на зустріч дивовижним
Жовтим степам,річці бурхливій
Душею чую, щось не так
І раптом бачу тут я диво
Сам Бог ногjю тут ступав
Це точно правда кажу щиро
Він доторкнувся до землі
Раптово все зазеленіло
І він пішов кудись собі
Я подивилась навкруги
Квіти ще більше забуяли
Дерева всі порозцвітали
Річки гучніше забурчали
І я себе тут відчувала,
Людиною. Яка живе
Яка сміється і росте,
Яка ніколи не забуде
Свії краї, веселих люде
Я полечу над ними щиро
І буду з радості ридать
ЩО є у мене Батьківщина
І що вона ткак красива
Душа моя вся обростає
Казковим квітом
Співом ніжним
Тремчу від щастя
І взлітаю
Під небом синім,
Небом чистим
Це неймовірно – те що бачу
Усю красу цю неземну
І хочу я сказать « Спасибі»
Боже тобі, бо я живу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493657
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.04.2014
автор: sabina