На сталевих октавах смеркання
Розростався Евклідовий простір
І на кожній стотисячній грані
Помирали палітри останні.
Тільки вітер губився в волоссі.
Тіні вулиць, небачених досі
З ліхтарів задощілих проспектів
Витинали думок дикоросля.
Та цю тишу на друзки збив постріл -
Плюс один в клубі мертвих поетів.
16 квітня 2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493658
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 19.04.2014
автор: Софія Костицька