Високії гори та пишні дуби
Злети, падіння річної золи
Замети, кургани, озера, річки
Над всім цим як слід познущались роки.
Гадання, пісні, на волоссі вінки
Це матері дотик, вся ніжність руки
Це все батьківщина, все рідне, близьке
Щоб жив і любив, і проніс крізь віки
Тут діти родились, тут прадідів слід
І плакала мати за сином навзрид
Тут сталь гартувалась, писались книжки
Як ворога рвали у щент козаки.
Не мало нещастя і горя було
Хоч люди лиш зле, пам'ятають на зло
І був вже над нами не один супостат
Але ми давно вільні, немає дороги назад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493753
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.04.2014
автор: Jekson