***

Найперший  подих  у  думок  німий.
І  серцю  зведене  тремке  мовчання…
«Запекле  соло  на  руках  розмий!»
Із  міста  звуків.  Негучне  вітання.

Останнє  слово  за  новим  життям,  
Де  водоспад  не  змінить  силу.
Як  хочеш,  та  собі  затям:
Даремно  квапити  не  треба  милу…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493763
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.04.2014
автор: Вальдемар Феруменко