Поклонися дереву і квіту,
Вислухай пташину й джерело,
Подаруй любов усьому світу
Примостивши вітру на крило.
Хай несе її, як серце Данко,
Щоб нащадки мовити могли:-
Сонце це і радісні світанки
Предки нам колись заповіли
Щоб були ми горді і високі,
Щоб на Богом створеній землі
Панували доброчестя й спокій –
Запорука щастя поколінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493921
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: stawitscky