Неначе причинна, те знаю давно,
Сновидять думки, ген, аж під тином.
Блукають невтішні, де твоє вікно,
Підступом в горлі солод із хріном.
Автобус у тиші із посвистом шин,
Сьогодні, як учора, все мимо.
Лишає десь поруч тебе і твій дім,
Стисло кохання серце тужливо.
Теплить бажанням, де тіло до тіла,
Притислося, зашарівши лице.
Трепетом дивним в душі кокетливо,
Ніжність хилилась тобі на плече.
21.04.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=493963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2014
автор: Валентина Ланевич