краплі жодності на чолі,
я молюсь за кожного актора
твого внутрішнього театру,
нам не варто пити соки війни
й чужини.
зупинився ліворуч квітень,
він ланцами обіймає,
заборонами говорити
чи зшивати у ковдру
тканинні чутки.
він м"який,
ледь бузковий,
він випльовує мову
на цукрові хатини
й двори.
поверни моє сонце,
бо невдовзі дерева
повтікають з своєї кори.
так могли досі бути,
але відра отрути
розкорінили тихо цей бунт.
ми ще тут
і крізь зорі
я до твоїх акторів
надсилаю листівки у кут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494021
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.04.2014
автор: Biryuza