Їй все б віддати за шматочок щастя,
яке малює хмарами на небі
чиясь душа, що не боїться впасти
просто до ніг... впасти до ніг до неї.
Освітлена німим промінням сонця,
вона чекає, дивлячись у небо,
на свого янгола- на свого охоронця.
а що ж іще для щастя жінці треба?
Хто б не кидав які слова у вуха,
я в жодне з них ніколи не повірю...!
Я б навіть ідіотів тих не слухав,
які б казали , що вона - не мрія!
Dreamer ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494098
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Любомир Винник