Не думай за їжу, мій брате,
У що ти одітий і як.
Життя воно тим і багате,
Що ти не будяк, а свояк.
Ти знаєш, за що ти живеш,
І за що померти готовий!
Душа українця без меж,
А мова його без полови.
Ще буде тривоги багато,
Проллється чимало сліз.
Україну ножем розтято,
Й виною тому не біс.
Не думай за їжу, мій брате,
У що ти одітий і як.
На схід вже пора вирушати,
Доки світить надії маяк.
22.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494157
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Олександр Подвишенний