намагаючись зібрати думки
в ланцюжок
впорядкувати їх
і розкласти по поличках
провалююся на дно
океану
наштовхуючись
на уривки
невиконаного бажання
яке жадає піднятися
на поверхню
і вхопити повітря
щоб продовжити собі
життя.
я дивлюся на нього.
обросле водоростями
воно стало будинком
для безлічі дрібних
рибок
завмерло
на межі життя
і смерті
не роблячи жодного кроку
не обираючи нічого
із дозволеного
насміхаючись над усім
що знаходиться вище
воно продовжує жити
всупереч усьому.
цього разу
ми вперше
піднімемось синхронно
і вдихнувши повітря
наповнимо наші легені
життям.
21.04.2014р. [03:47]
пытаясь собрать мысли
в цепочку
упорядочить их
и разложить по полочкам
проваливаюсь на дно
океана
наталкиваясь
на обрывки
неисполненного желания
которое жаждет всплыть
и глотнуть воздуха
чтобы продлить себе
жизнь.
я смотрю на него.
обросшее водорослями
ставшее домом
для множества мелких
рыбок
оно замерло
на границе жизни
и смерти
не делая ни одного шага
не выбирая ничего
из дозволенного
насмехаясь над всем
вышестоящим
оно продолжает жить
вопреки всему.
в этот раз
мы впервые
всплывем синхронно
и вдохнем воздух
наполнив наши легкие
жизнью.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494161
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Віктор Шупер