Треба б на самоті з собою побути, та хіба на самоті я не є.. я постійно самотня, навіть в натовпі людей… розуміння дорівнює нулю, підтримка множиться на ноль. Ох.. і це життя, не можу я побути одна? Чи я приречена бути одною.. або одною з.. з мільярдів людей.. ось тепер розумієш свою вартість, коли всі екземпляри схожі між собою, коли всі екземпляри не нові і не різні.. коли ти комічна копія своїх попередників. Оригінал народжується раз на кілька століть все інше безглузді копії інших, колись вже існуючих індивідів. Які розумні слова, та.. вони не мої, хоч і віднайшла я їх десь глибоко у своїх звивинах.. вони вкладені в мій мозок невідомо як і від кого, хоча … цілком ймовірно, що ці слова передаються генетично, або вітають у повітрі. Я перехоплювач ідей, не рідних мені, чужих, незнайомих ідей людей, геніальних людей..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494168
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Редька