Відкрити двері безодні,
Не озираючись назад,
А що було напередодні ?
Можливо зорепад...
Знайти ключі пізнання,
Не дивлячись на код,
Хай буде покарання,
Від дотику нот...
І потрусити дерево знань,
З"їсти яблуко прозріння,
Яка ж крихка буває грань,
Коли приходить просвітління...
Та впасти серед трави,
Дихати ідеями квітів,
Я буду завжди на "Ти",
Із сонцем у стиглому літі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494170
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Мандрівник