[youtube]http://youtu.be/-2TzA1i-3K0[/youtube]
Мандрую у звуках, словах,
осколки мелодій збираю,
де неба дзвінка синява,
де зорі в світанні згорають.
Нетлінні там душі митців,
що вмерли за правду народу,
неспівані їхні пісні,
і їх нерозвіяний роздум.
[i]Аура Землі – сині небеса,
там живуть пісні, там душі краса,
срібною струною до людських сердець,
думкою живою, спрагою чудес.[/i]
Оздобою в синіх світах
зоріє душа невідома,
і лине, мов з ірію птах,
незврочена пісня додому.
Лягають у строфи слова,
придумані в небі поетом,
довершує мови дива
мелодія світлого ретро.
[i]Аура Землі – сині небеса,
там живуть пісні, там душі краса,
срібною струною до людських сердець,
думкою живою, спрагою чудес.[/i]
Створено 27 - 30. 09. 2008, м. Львів
Опубліковано:
1. Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. VIII. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 117 - 118;
2. Т. Василько, Є. Заставний. "Клавішами весен" - Львів: "Ініціатива", 2011. 56 с. - С. 26 - 27
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2014
автор: Т. Василько