Прийшла пора згадати, хто ти Є?
Якого роду, племені якого,
І що ти хочеш, щоб було твоє:
Чи атеїзм, а чи все ж віра в Бога?!
Той, хто згадав про свій козацький рід,
Багатий, а чи бідний – не важливо,
Як «Отче наш» читає «Заповіт»,
Стає до заздрощів і брехень не вразливим.
А вислів давній « Моя хата з краю…»
Як тільки скаже, зразу ж і додасть:
«Тому і ворога я першим зустрічаю
І не дивлюсь на ранг, чи іпостась..»
А хто не зміг заглянути у себе,
У свою душу, бо її продав,
За тих, нещасних, закажу молебень,
Як Бог велів, щоб я усіх прощав…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494280
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.04.2014
автор: Віктор Погуляй