Не знімайте з мене ланцюги,
Я не вмію без них жити,
Вони друзі, а не вороги,
Не дають дурниць робити.
Ось якби їх зовсім не було,
Я гуляв би на свободі
І робив би і добро і зло
Й зупинити мене годі.
Лише закувати в ланцюги,
Та я певно б не піддався,
Навіть якщо всі мої борги
Миттю спишуть, я не здамся.
Я свою свободу не віддам
І боротимусь до скону,
Наб’ю пику різним ворогам
Ну, звичайно, по закону.
Заважке було б моє життя,
Краще в ланцюгах ходити
Й почуватися як те дитя,
Слухайся, бо будуть бити.
23.04.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494384
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Георгій Грищенко