Дощ нашептав мені про літо,
Коли я спокій втратила в душі.
Влетів ти жайворонком спритно
У моє серце,розколов тоді
Мою свідомість,а натомість
Отримала байдужості букет.
Навіщо ворушить минуле,
Що мохом обросло давно,
Як журавлинний ключ, вже було
Моє кохання загуло,
А ти все жайворонком літав, пір’їнки гублячи,
Перетворивши душу в силует.
Навіщо дощ шептав мені про літо…
23.04.14
[b][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.04.2014
автор: леся квіт