Янголи згасли.
Вогонь їх сердець, подарованих вітром
Замовк.
Їх крила зламались для нас непомітно.
Як вовк
На нас дивиться зірка остання.
Це Сонце.
Воно так стомилось чекати,
Та місяць не прийде.
Не прийдуть і зорі-солдати.
Вони у могилах.
Хоч рвались крізь ніч -
Не доплили.
Все небо втонуло.
Бо темрява, наче акула
Слабкість добра відчуває за милю.
А люди безсилі.
А ось і безглузда розв'язка.
Скажена, як сміх немовлят,
Що вмирають в руках акушерів.
Злітають у небо всі маски
І посмішки нас - людожерів.
Янголи згасли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494488
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Сторонній