Ти зустрінеш мене у хмарці,
Що проллє сльозу тобі на лице.
Ти знайдеш мене у вітрі,
Що розкуйовдить ненароком волосся.
Я буду серед гомону бурь
І у тиші морського штилю.
Свої думки покину в сяйві місяця,
А серця стук відчуєш у рокоті коліс.
В яскравій зелені весняній розтану,
Подихом летючого суцвіття стану,
Загублюся в ароматі родючої землі,
Заховаюся в незвіданому джерелі...
Серед буденних справ,
Серед звичних речей
Впізнаєш ти мене:
За чашкою кави чи чаю
В метро за книжкою,
І навіть за робочою круговертю
В думках мимоволі пролину.
Зустрінь мій погляд на собі
крізь світло блискавки,
Почуй мої слова
у стукоті дощу по даху,
Всю ніжність і ласку відчуй
у променях призахідного сонця
Осягни мій темперамент
через полум’я і жар вогню…
Я буду всюди, завжди із тобою
У кожному порухові світу!
Замри на хвилинку,
Прислухайся до душі, вільної від дум,
Відчувай, не розуміючи нічого!
Саме тоді віднайдеш мене…
Я ― невидима опора для тебе:
Радію кожному успіху,
І переживаю за кожну поразку.
Не забувай! Пам’ятай!
У серці ЛЮБОВ живе навіки!́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494506
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2014
автор: Ольга Ліва