Буває тісно у власній шкірі,
Ніби у перенаселеному місті,
Де проживає хоч один
зайвий житель,
який хоч і розуміє,
що йому давно варто піти,
але чомусь ще залишається.
Мабуть, він просто чекає
Екзорциста,
З чотками і святою водою.
Який, якщо забажає
Вижене нечисть,
Яка не чинитиме супротиву,
Бо вона не першооснова,
Їй там не місце
Із тісної оболонки
У ще тіснішу
У відомий йому спосіб
Без зайвих зусиль
Здобуде свободу
Запаливши свічку
Промовивши одне тільки
Слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494542
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Сабріна