Ще дмуть вітри – на захід і на схід
Стрічаючись у непримирнім герці.
Всі вихори рождаються у серці,
Коли скресає оніміння лід.
Азійська мудрість ханського двора
На різнострої духу і свободи –
Дві течії великого народу
Між берегів єдиного Дніпра.
І хто прозріння може принести,
Кому тут віру благодатну сіять,
Що ні з Європи, ані із Росії
Сюди удачі птах не долетить?
Що наші душі, наші мозолі –
Єдина запорука рідним дітям,
І що найвище щастя є на світі –
Ступати вільно по своїй землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494643
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: stawitscky