Дві сріблястії сльозинки
Із твоїх й моїх очей,
Під душі святі музики,
З днів прожитих і ночей...
Підхопило Сонце тільки
Й понесло на небеса:
Ті сльозинки, два відтінки –
Одного життя роса...
Щоби стрілися ізнову
В кришталевих Божих снах.
Мо, вже були ми в одному
Лотосі та пелюстках...
Все було на довгій ниві –
Перепони й водоспад;
Брали верх все ж, дні щасливі,
Щедро нас вели у лад...
Дві троянди розгортались
На одній життя нозі –
Тут жили, то вже й зостались
Віддзеркаленням в сльозі.
Квітнуть хай нові суцвіття
В радість нам, на небесах,
Бо частинку Серця в віти
Ми вплели, жила б Краса...
03.09.2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494646
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Променистий менестрель