Вона пішла без слова на прощання,
Мовчки не взявши навіть жодну річ.
Не випита, вистигла кава зрання -
І за вікном неначе темна ніч...
Вона пішла не мовивши ні слова
І забрала з собою цілий світ.
І лиш моя із тишею розмова -
Затягнеться на безліч сотень літ...
Й на балконі янгол плакав цілу ніч,
Сумуючи разом із-зі мною.
Я, з ним із тишею знову віч-на-віч -
Прощався назавжди із Тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494663
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Валерій Кець