Далеко від дому, на чужині
Я дякую за тепло тільки
весні,
І не розумію чому ти досі
мені
Являєшся у кожному сні,
Бо тільки весна
Зігріває зараз серце моє,
Я один і ти одна,
А раніше гріло серце твоє.
Та я раніше, нажаль, не
знав,
Лише поїхавши із дому,
Вдалині уже пізнав
Мудрість всім відому:
Тих, хто близько, кохають
дівчата,
Забуваючи тих, хто кохає
вдалині.
Ми рахуємо коли
вернемося, коли та дата,
А вони не розуміють що
через них на чужині.
Бережіть і цінуйте, хлопці,
тих дівчат,
Що вірними на відстані
залишились,
Вони справді варті всіх
втрат і витрат.
Ви в своєму виборі не
помилились.
А як бути мені? Як бути? Як
же я,
Якщо в тобі помилився?
Не можу повірити, що ти не
моя,
Цієї ночі знову сон
приснився.
Знову твоя роль головна,
Бо не просто забути навіть
ім’я,
Тої, про яку думав, що ось
вона,
З якою в тебе складеться
сім`я.
Розумію, що нам не бути
разом.
Всі мої мрії й сподівання
Просто накрились мідним
тазом,
От і все наше кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494684
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Назар Йордовський