А я хотіла б з тобою хоч раз просто мовчати,
І упиватися тишею, наче солодким вином.
І твою тишу так само, як голос твій, вивчати,
В контексті лагідних і змістовно глибоких розмов.
Мені здається: цілком достатньо лише присутності,
Але за браком її виникає надлишок слів.
Вони бувають безсилі, пласкі, або з присмаком скутості,
Хоч і звучать у твоїм виконанні як теплий спів.
А я хотіла б з тобою ділитись своєю тишею:
В ній так багато того, що не можна, нажаль, в словах...
Найважливіше за межами слів назавжди залишено:
Воно злітає з-під вій усмі́шкою, наче птах...
24.04.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494724
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Таня Кириленко