Я не звикла брехати, шо нема грошей,
коли вони є.
Я не звикла брати чуже
і віддавати своє.
Я не звикла просити про допомогу
особливо у Бога.
Я не звикла здаватись,
так само, не звикла прощатись
ні з кимсь (без моєї на те волі),
ні з собою в, першу чергу.
А ти знав,шо у полі
в обід,
як казав мій дід,
тіні найчіткіші,
найсмачніші,
найпривабливіші?
Такі,як я
такі,як ти
такі,як усі інші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494733
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.04.2014
автор: Graveyard_Slut