Давай вип’ємо з тобою вина,
Відчуваєш в повітрі зависла весна:
Бажання мейнстриму життя,
Тарифікація проплачена навмання.
Повітря сповнене сухою згадкою
Твого подиху, мала.
Торкнуся ніжно холодних рук,
Застиглі обійми вічного міста
Не заглушать безнадійний крик.
Моїх прохань неосяжно мало,
Лиш давай на останок
Вип'ємо вчорашній солод вина.
І я затуманюсь співом світанку,
А навколо весна….атипова весна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494768
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Kіо