Мона Ліза

Таємний  погляд  з  поволокою,
Застигла  на  вустах  загадка.
Проста  на  вигляд,  взірець  спокою.
То  Ліза  Герардіні,  заміжня  флорентійка.

Так  око  притягує  сяйво  тендітне
Захованим  тілом  жіночим  розкішним  
в  кайдани  середньовічних  оксамитів.
Та  кадр  часу  стає  тут  непорушним.

На  протязі  п'яти  століть  до  сьогодення,
Усі  вдивляються  в  цих  губ  пелюстки.
Ніхто  не  розгадає  майстра  одкровення,
Та  фарбами  чарують  таємниці  згустки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494792
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.04.2014
автор: Ниро Вульф